Суть грошових потоків. 10 підходів до виначення.

Економічна суть грошових потоків підприємства визначається тим, що в процесі господарювання будь-яке підприємство створює певний рух коштів, що виражається у вигляді поступлень та витрат. Цей рух коштів якраз і формує фінансово-господарську діяльність підприємства і визначає суть грошових потоків.

Подальше дослідження системи управління грошовими потоками потребує більш глибокого теоретичного дослідження даної економічної категорії, а особливо – всебічного огляду характеристик, що визначають сутність грошових потоків підприємства.

Визначення грошового потоку з економічної точки зору базується на використанні даного поняття із метою подальшого управління рухом коштів на підприємствах. Саме це дозволяє нехтувати філософськими та абстрактними визначеннями, які дають розуміння категорії “грошовий потік”.

Сутність грошових потоків підприємства визначається певними критеріями, що їм характерні. Оскільки дана категорія економіки є однією із основних об’єктів фінансового управління, варто визначити та дослідити грошовий потік із врахуванням критеріїв подальшого управління.

Грошовий потік – це суб’єкт управління фінансами

Процес діяльності будь-якого підприємства базується на русі коштів. Цей зв’язок особливо видно при здійсненні фінансової діяльності, що оснований на формуванні, розподілі та використанні грошей. Відповідно до цього, види грошових потоків доцільно поділити на зовнішні та внутрішні.

Зовнішній характер грошового потоку базується на здійсненні руху фінансів між підприємством та державою на всіх рівнях. Це відображається на прикладі сплати податків та внесків до всіх бюджетів та фондів. Окрім цього, даний характер проявляється, коли він здійснюється між підприємством та суб’єктами фінансового ринку, страховими організаціями, фондовими та валютними біржами, учасниками венчурного капіталу, а також партнерами, що забезпечують проведення основної діяльності (це покупці, постачальники сировини та товарів, продавці необоротних активів).

Внутрішній характер грошового потоку міститься в операціях між головним та дочірнім підприємством, різними структурами та всередині підприємства, між засновниками чи персоналом – це всі види внутрішньофірмових розрахунків.

Грошові потоки - це частина грошової системи

Поняття грошового потоку господарських суб'єктів побудоване на вивченні, в першу чергу, грошей – це особлива категорія активів підприємства.

З точки зору фінансів гроші - це сама важлива складова будь-якої економіки (чи то макро, чи мікро). Використання грошових коштів, їх формування та рух показують особливості побудови економіки. Кожна країна самостійно обирає, якими коштами вона буде здійснювати оборот на власній території. Також уряд країни визначає, чи матиме місце в грошовому обороті іноземна валюта, як часто буде здійснюватись додатковий друк валюти, і яким буде співвідношення готівкового до безготівкового обороту.

Ми маємо на увазі, що якщо рух матеріалів залежить від діяльності підприємств, то грошовий потік залежить від руху коштів. Грошовий обіг має правило універсальності для всіх підприємств і він залежить від законів та правил, що встановлені на території певної країни. Сама ж форма організації кругообігу не має стандартних правил, вона може бути різною в залежності від особливостей побудови економіки та економічних відносин в країнах.

Є одна важлива закономірність грошових потоків, як частини грошової системи. Якщо країна добре налагодила фінансово-грошову систему, то підприємствами генеруються грошові потоки більш інтенсивно. Якщо ж країна має слабку грошову систему, то генерація грошового потоку на підприємствах буде сповільненою, недосконалою. Такий потік коштів буде незбалансованим: матиме велику різницю між притоком і відтоком, або матиме ознаки нерегулярності.

Грошовий потік - це умова формування, розподілу і використання капіталу

Гроші, що є основою формування грошового потоку, є вираженням вартості майна. За допомогою грошових коштів проходить і оцінка вартості капіталу. Зарубіжні та вітчизняні методики оцінки вартості капіталу базуються на аналізі руху грошових коштів та їх плануванні в майбутньому. Можна стверджувати факт, що власний капітал показує яким є запас коштів підприємства в даний час, або на певну дату.

Грошовий потік на певну дату слід розуміти як дискретну (нестійку) вартість капіталу, що визначається розміром запасів грошей. Через те, що за допомогою грошових коштів проходить формування капіталу, його використання та розподіл, виникає необхідність в постійному і достовірному обліку грошей і їх потоків. Це є основою для визначення оборотності капіталу, його вартості та структури.

Грошові потоки – це процес, що відображає користування кредитами

Яким би не був рівень самофінансування підприємства, необхідно постійно залучати додаткові ресурси для росту активів та розширення діяльності підприємства.

Таким чином, фактично грошові потоки є основним елементом руху залученого капіталу, який виражається, як правило, у формі кредиту чи позик.

Кредитування необхідне для того, щоб забезпечити неперервність обігу фондів підприємства, обслужити процес виробництва та збуту виробленої продукції, покупку нових активів та здійснення інвестиційної діяльності.

Підприємство може бути користувачем кредитних ресурсів в різних формах: банківській, лізинговій, товарній. Яким би не було кредитування, операції з його отримання, обслуговування та повернення формують як додатній, так і від’ємний грошовий потік та збільшують сукупний його об’єм. Іншими словами, залучений кредит може активно впливати на обсяг та структуру грошових потоків підприємства та їх інтенсивність.

Грошовий потік - це процес оборотності на підприємстві

На будь-якому підприємстві кошти знаходяться в безперервному русі, тому вони трансформуються в різні види. Це явище називається оборотом активів. Він має певну особливість – циклічність і повторюваність операції. Коли ми говоримо про циклічність, то маємо на увазі проведення повного кола певних дій, в результаті яких гроші, вкладені в діяльність підприємства обертаються знову в гроші. Цей цикл обороту коштів має певну кількість стадій, розглянемо їх.

  1. Переведення коштів в сировину чи товар. На даному етапі підприємство витрачає кошти на придбання товарів чи сировини для здійснення її переробки в виробництві.
  2. Стадія переробки запасів чи товарів в готову продукцію. Якщо ми говоримо про торговельне підприємство, то на ньому дана стадія не відбувається, однак, якщо мова іде про виробниче підприємство, то на цій стадії із сировини утворюється готова продукція.
  3. Стадія трансформації готової продукції у заборгованість покупців. Знову ж таки, в залежності від налагодженого на підприємстві механізму управління розрахунками, дана стація може бути упущена. Однак, якщо мова іде про виробничі підприємства, то будь-який збут пов’язаний із присутністю заборгованості клієнтів за отриману продукцію.
  4. Стадія перетворення дебіторської заборгованості в гроші. Це той етап, коли паперові зобов’язання перетворюються на гроші - коли клієнти розраховуються за товар. Ця стадія є завершальною.

Окрім руху оборотних коштів, на підприємстві створюється рух і необоротних коштів.

Етапи руху необоротних коштів на підприємстві

  1. Перетворення коштів в активи. Саме на цій стадії відбувається закупка обладнання та майна, що використовується персоналом для створення готової продукції.
  2. Стадія поступового переносу вартості майна на витрати у вигляді амортизаційних відрахувань.
  3. Стадія зарахувань списаної вартості до вартості готової продукції та отримання коштів у вигляді суми реалізації товарів і послуг, в яких закладені витрати на придбання основного капіталу.

Грошовий потік - це генератор економічної ефективності

Основним показником ефективності діяльності підприємства є прибуток або ріст власного майна підприємства. В будь-якому випадку функцію ефективності діяльності бере на себе грошовий потік, що і визначає значення аналізу грошових потоків в оцінці ефективності діяльності підприємств України.

Де би не використовувались грошові кошти, незалежно від виду діяльності підприємства, вони завжди мають змогу створювати позитивний ріст та економічний ефект при умові, якщо управління активами здійснюється ефективно.

Чистий грошовий потік є основою для визначення ефективності діяльності.

Він визначається різницею між сукупним додатнім та від’ємним грошовими потоками на підприємстві. Рівень даного показника показує наскільки підприємство має можливість збільшувати свою вартість.

Якщо підприємство пливе за течією і працює тільки на власних ресурсах, що були вкладені в діяльність, то економічний цикл матиме тенденцію до зниження. Це відбувається через закон зменшення продуктивності капіталу, який настає через вплив зовнішніх факторів – появи нових гравців на ринку, зміну економічного середовища в країні.

Незважаючи на те, що середній рівень чистого грошового потоку має тенденції до зниження, валовий потік коштів зростає.

Грошовий потік - це вимірник товарного чи фондового ринку

Під впливом ринку на підприємстві формується свій, власний потік коштів, за допомогою якого воно функціонує. В основному, доданій грошовий потік підприємство отримує від діяльності на товарних ринках. Від’ємний грошовий потік також формується на товарному ринку – це витрати на купівлю сировини та матеріалів, а також основного капіталу.

Що ж стосується фінансового ринку, основний доданій грошовий потік підприємство отримує від випуску акцій, а від’ємний від погашення заборгованості за фінансовими кредитами.

І операційний, і фінансовий грошові потоки формують сукупний його об’єм – супупний грошовий потік, а окремо – це структуру грошового потоку. Відповідно сума та структура грошового потоку залежить від глибини проникнення підприємства на відповідний ринок.

Грошовий потік - це процес, що залежить від часу

Як і будь-який рух, рух коштів також відбувається у площині часу. Використання грошового потоку відбувається в результаті вибору альтернативного методу управління грошовими потоками: чи кошти використовувати на споживання, чи на інвестування.

Необхідно зазначити один цікавий психологічний момент:

Для кожної людини грошовий потік в даний момент часу є більш цінний, чим грошовий потік, який підприємство може отримати в майбутньому. Цей стереотип сформований протягом багатьох років, і він базується на інстинктивних бажаннях насититись потребами зараз, в даний момент часу, а про майбутнє думати вже потім. Однак для ефективного управління грошовими потоками необхідно відмовитись від такого стереотипу для того, щоб мати можливість в майбутньому отримати значно більше.

Альтернативний вибір методів управління грошовими потоками виникає на всіх стадіях руху капіталу, відповідно абсолютно на кожній із них цей вибір необхідно робити щоразу.

Ще на стадії накопичування капіталу альтернатива вибору базується в можливості споживання доходу чи його збереженні. Якщо б управлінський менталітет заключався в тому, щоб збирати тільки отриманий дохід і використовувати його для задоволення поточних потреб, то грошовий потік підприємства не мав би позитивних перспектив.

Саме тому необхідно заздалегідь забезпечувати себе благами, які в майбутньому будуть приносити дохід. На стадії використання грошових коштів як інвестиційного ресурсу альтернативний вибір пов’язується із вибором форм інвестування, а точніше тих видів інвестування, що залежать від часу. Ми більш охоче інвестуємо в ті проекти, що приноситимуть гроші за короткий період часу, хоча нам потрібно періодично відмовлятись і від цього стереотипу, щоб мати ріст грошового потоку в майбутньому.

Грошовий потік – це ризик

Будь-яка діяльність підприємства супроводжується ризиком в більшій чи меншій мірі. Головним носієм ризику є гроші, які генерують дохід в процесі діяльності підприємства. Рівень ризикованості залежить від рівня прибутковості підприємства, особливо від рівня доходності певних операцій.

Підприємці завжди обирають певну стратегію управління грошовими потоками, виходячи з готовності до ризику: якщо ми ризикуємо більше - ми отримуємо більше шансу отримати більший чистий грошовий потік і навпаки.

Фактори ризику постійно повинні враховуватись під час планування грошових потоків.

Грошовий потік - це забезпечення ліквідності

Постійний кругообіг грошових ресурсів повинен буде забезпеченим регулярними, а головне, вчасними поступленнями для того, щоб можна було здійснювати своєчасне погашення забезпечень.

Окрім цього, важливо планувати і рівень запасів грошових коштів для забезпечення платоспроможності. Такі запаси можуть бути в формі швидколіквідних активів або короткострокових інвестиційних інструментів – тобто такими активами, які можна швидко “прокрутити” і отримати гроші, наприклад, товар.

Отже, співвідношення запасів коштів до обсягу поточної потреби в них називається виражається рівнем ліквідності грошових потоків. Управління даним показником передбачає не тільки визначенням сум грошових коштів, необхідних для погашення термінової заборгованості підприємства, але і в формуванні раціональної структури всіх активів підприємства.

Активи підприємства поділяються в залежності від рівня їх оборотності. Відповідно, для придбання даних активів використовуються і різні джерела формування, які також можна поділяти за ліквідністю. Саме тому існує потреба збалансованості:

  • швидколіквідних активів (тобто грошей) і короткострокової заборгованості;
  • середньоліквідних активів (тобто запасів) і заборгованості за кредитами;
  • постійних активі (тобто основного капіталу) і довгострокових пасивів – власного капіталу.

На базі проведеного дослідження можна зробити висновок:

Грошові потоки - це сукупність розподілених за певним часовим виміром поступлень та витрат грошових коштів, які генеруються в процесі здійснення господарської діяльності.

Використана література:

  1. Бланк И.А. Управление денежными потоками.- 2-е изд., перераб. и доп.- К.: Ника-Центр, 2007.- 752 с., с. 11-29

Костюк-Пукаляк О.М. © 2017