Ефективність грошових потоків на підприємствах електронної комерції

Аналізування грошових потоків – це, по суті, визначення величини притоку та відтоку грошових потоків, які генеруються за певний час, а також впливаючих на них факторів. Основною метою аналізування грошових потоків є визначення їх динаміки, синхронності, структури та співвідношення до факторів впливу.

На грошові потоки підприємств електронної комерції найбільшою мірою впливає кількість відвідувачів сайту, кількість покупок, витрати на рекламу, витрати на розвиток сайту.  При проведенні порівняння динаміки показників, в першу чергу, необхідно визначити та порівняти темпи приросту вхідних грошових потоків операційної діяльності та кількості відвідувачів сайту. Це порівняння дасть змогу оцінити залежність між даними показниками та використовувати її для прогнозування доходів в наступних періодах.

Дуже важливо визначити суму вхідних грошових потоків (ICF), яку приносить одна покупка (P). Фактично, ця сума є вартістю середнього чеку (ACH, Average Check), який безпосередньо впливає на формування вхідних операційних грошових потоків підприємств електронної комерції.

Вхідні грошові потоки також слід порівнювати із витратами коштів на рекламу та просування сайту, витратами на інформування клієнтів, а також із витратами на організацію акцій та знижок (SDC, Site Development Costs ).

Не менш важливо порівнювати не тільки вхідні операційні грошові потоки, але і вихідні грошові потоки інвестиційної діяльності (CAPEX)  із кількістю відвідувачів сайту (QV).

Показник чистого грошового потоку (CF) доцільно порівнювати з кількістю здійснюваних покупок та з сумою капітальних витрат підприємства.

Дані порівняння є більш доцільними не в розрізі за роками, а в розрізі за місяцями, тижнями чи днями. Така інформація дасть змогу побачити наглядну залежність даних показників, та їх вплив на формування грошових потоків. Горизонтальний аналіз грошових потоків на підприємствах електронної комерції доцільно завершувати визначенням рівномірності грошових потоків.

Аналіз синхронності грошових потоків.  Основною перевагою аналізу грошових потоків над класичним фінансовим аналізом є те, що він дає змогу дізнатись про наявність грошей на підприємстві в будь-який момент часу. Стан платоспроможності підприємства не оцінюється можливістю погашати борги на дату складання звітності. Підприємство повинно мати достатньо коштів протягом року для того, щоб їх вистачало на обов’язкові платежі та зобов’язання. Аналіз синхронності грошових потоків найкраще показує, наскільки потоки варіюються у порівнянні із середньорічними показниками. Звичайно, що аналіз синхронності найдоцільніше проводити в розрізі за місяцями чи кварталами. Якщо визначати синхронність грошового потоку в розрізі за роками, то результат аналізу покаже тенденцію до зміни середньорічних показників. Враховуючи, що основною метою комерції є розвиток підприємства і зростання грошових потоків, то відхилення від середньорічних показників завжди будуть.  Доцільно також порівнювати вхідні грошові потоки із вихідними. Дані показники повинні бути синхронними між собою, оскільки це якраз і показує картину платоспроможності підприємства у часі.

Для дослідження синхронності грошових потоків використовується метод кореляції. Для розрахунку коефіцієнта кореляції вхідних та вихідних грошових потоків визначається середньоквадратичне відхилення грошових потоків та коефіцієнт варіації. [4, с.231-233]

Середньоквадратичне відхилення грошових потоків, SDCF (Standard Deviation of Cash Flows). Показник називають стандартним відхиленням грошових потоків.  Даний показник є найбільш поширеним при оцінюванні рівномірності, оскільки показує ступінь відхилення грошових потоків від їх середнього рівня і розраховується для вхідних грошових потоків за формулою:


де  F – періодичність.

Для вихідних грошових потоків за формулою:

Коефіцієнт варіації грошових потоків, CVCF (Coefficient of Variation of Cash Flows). Показник дозволяє визначити рівень коливання обсягів грошових потоків. Розрахунок показника для вхідних грошових потоків здійснюється за формулою:

Для вихідних грошових потоків за формулою:

Коефіцієнт кореляції вхідних та вихідних грошових потоків,  CCCF (Сorrelation coefficients between cash flows). Коефіцієнт дозволяє визначити рівень синхронності формування видів грошових потоків підприємства. Розрахунок показник здійснюється за формулою:

Синхронність додатного та від’ємного грошового потоку також доцільно досліджувати в розрізі ліквідності грошових потоків. Для цього розраховуються ряд показників платоспроможності.

Коефіцієнт покриття термінових зобов’язань (Urgent Liabilities Liquidity Ratio, скорочена назва  ULLR). Традиційно, коефіцієнт визначається співвідношенням чистого операційного грошового потоку (CFO) до суми термінової заборгованості (UL),  зменшеного на залишок грошових коштів (СВ). Для розрахунку показника необхідно використовувати середні значення заборгованості та залишку коштів.

Коефіцієнт покриття поточних зобов’язань (Current Liabilities Liquidity Ratio, скорочено CLLR). За аналогією із показником покриття термінових зобов’язань CLLR традиційно розраховується співвідношенням чистого операційного грошового потоку та поточних зобов’язань. В англомовній фінансовій літературі даний показник називають Short-Term Debt Coverage Ratio. Показник розраховується за формулою:

Коефіцієнт покриття довгострокових зобов’язань (Long-Term Liabilities Liquidity Ratio, скорочено LLLR). Показник показує здатність підприємства покрити довгострокову заборгованість за зобов’язаннями та позиками. Наявність довгострокової заборгованості підвищує фінансову стійкість підприємства та дозволяє йому здійснити інвестиції з довгостроковим терміном окупності – це, як правило, капітальні інвестиції, що впливають на покращення технічного оснащення підприємства, і як наслідок, ефективності діяльності.

Показник розраховується за формулою:

Коефіцієнт покриття заборгованості (Liabilities Liquidity Ratio, скорочено LLR). Показник показує здатність підприємства покрити заборгованість підприємства. При його дослідженні використовується середньорічне значення заборгованості за досліджуваний період.

Показник розраховується за формулою:

Період погашення боргів. (Debt Payment Period, Years Total Debt, скорочено YTD). Показник зворотної величини коефіцієнтів покриття показує за який період здійснюється погашення боргів. Його слід досліджувати не тільки для загальної суми заборгованості, але і за її видами. Показник також можна досліджувати у розрізі квадрантів інтересів, а тому період погашення можна порахувати до кожного із зазначених вище показників.

Оскільки діяльність підприємства оцінюється за допомогою показника прибутку, то грошові потоки показують якісний його вміст. Найкраще дане значення відображає коефіцієнт грошового вмісту чистого прибутку.

Коефіцієнт грошового вмісту чистого прибутку (Cash Cover of Net Profit, скорочено CCNP).

Показник дозволяє оцінити наскільки чистий прибуток (NP) складається із грошових надходжень. Якщо показник є більшим одиниці, то це свідчить про здатність фінансування власної діяльності за рахунок генерування операційного грошового потоку. Більш високий показник означає, що прибутки компанії мають високу якість.

Отже, в ході дослідження аудитор, що проводить аналіз сайту та фінансової діяльності отримує інформацію про основні проблеми, які стали причиною виникнення кризової ситуації. Як правило, ці проблеми пов’язані з:

– слабка seo-оптимізація сайту. При розробці сайту не були продуманими основні канали надходження клієнтів;

– клієнти надходять у достатній кількості, однак їх конверсія є вкрай низькою. Цьому причина недостатньо якісне інформування клієнта;

– відвідуваність та кількість покупок на сайті  мають асинхронний характер;

– грошові кошти використовуються нераціонально – не на удосконалення роботи сайту, а на рекламні заходи.

Усі ці виявлені причини стають основою для розробки рекомендацій з удосконалення роботи електронної комерції.

Наступне питання: Напрями виходу електронної комерції з кризи

ЗМІСТ

Теоретичні основи формування системи контролінгу на підприємствах електронної комерції

Розробка інструментарію контролінгу на підприємствах електронної комерції

Напрями виходу електронної комерції з кризи