Модель Стоуна на відміну від моделі Міллера-Орра більше уваги приділяє управлінню цільовим залишком, ніж його визначення; разом з тим вона багато в чому схожа з моделлю Міллера- Орра.

Верхня і нижня межі залишку коштів на рахунку підлягають уточненню залежно від інформації про грошові потоки, очікуваних в найближчі кілька днів. Таким чином, основною особливістю моделі Стоуна є те, що дії підприємства в поточний момент визначаться прогнозом на найближче майбутнє.

Досягнення верхньої межі не викличе негайного переведення готівки в цінні папери, якщо в найближчі дні очікуються відносно високі витрати грошових коштів; тим самим мінімізується число конвертаційних операцій і, отже, знижуються витрати.

Модель Стоуна не вказує методів визначення цільового залишку грошових коштів і контрольних меж. Параметри моделі не фіксовані величини. Ця модель може враховувати сезонні коливання, так як менеджер, роблячи прогноз, оцінює особливості виробництва в окремі періоди.